Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

15 лютого в 2-Б класі Костянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16 пройшов тематичний захід до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав « І в серці, і в пісні Вам слава луна»

Метою цього заходу є ознайомлення учнів з сторінками історії, присвяченими війні в Афганістані 1979-1989 рр., познайомити дітей з воїнами –інтернаціоналістами - нашими земляками, які загинули виконуючи свій обов’язок ,виховувати патріотизм, повагу до історичного минулого, до людей, які з гідністю виконували свій інтернаціональний обов’язок в Республіці Афганістан.

Афганська війна тривала 9 років 1 місяць і 19 днів. І щоб зараз не говорили про ту війну, наші солдати вчинили так, як велів їм обов'язок, як підказувала совість, а значить правильно, тому що іншого шляху у них не було.

Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім сер­цем прийняли її біль, як свій, і до останнього по­диху захищали інтереси її багатостраждального народ.

Не одним сивим пасмом закосичена ця дата — 15 лютого, день, коли нарештi в далекому 1989 р. закiнчилась для народів колишнього СРСР десятирiчна кривавиця трагiчної вiйни в Афганiстанi. Посивiли до строку юнi нареченi i молоді дружини, чекання вибiлило скронi батькiв i коси матерiв. І, здається, навiки крейдяний пил і пiсок осiли в молодих чубах воїнів -iнтернацiоналістiв.

Ми обіцяємо ніколи не забути, якою ціною завойоване мирне життя. Будемо гарно вчитися, щоб бути гідними тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.

Знову цвітуть білим цвітом

Пишно-зелені сади.

Жаль, що краси неземної

Вже не побачать вони,

Смерть їх безжально забрала,

В землі сховала сирій

Голови низько схиляєм

Пам’яті їхній святій.

Губанова С.В.