Главная » 2018 » Липень » 17 » МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
10:37
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

На виконання Указу Президента України від 8 серпня 2017 року №214/2017 «Про заходи з підготовки та відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі — України», відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 800-р «Питання відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі – України», згідно з розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29 березня 2018 року № 424/5-18 «Про відзначення в Донецькій області 1030 - річчя хрещення Київської Русі – України» упродовж 2018 року в закладах загальної середньої освіти Донецької області мають проводитися урочисті, інформаційно-просвітницькі заходи з відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі – України.

Пропонуємо підготувати та провести:

  1. Виховні години «Запровадження християнства князем Володимиром Великим - епохальний поворот в історії Київської Русі – України».
  2. Тематичні уроки з курсів:

2.1. Пропедевтичний курс «Вступ до історії», 5 клас (тема 4 «Історія України в пам’ятках», зміст навчального матеріалу: робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: княжа Русь-Україна: Володимир і Данило Галицький).

2.2. Курс «Історія України», 7 клас (розділ 2 «Київська держава (Русь-Україна» наприкінці Х – у першій половині ХІ ст., зміст навчального матеріалу «Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства»).

2.3. Курс «Українська література», 5 клас (розділ «Історичне минуле нашого народу. Літописні оповіді»); 9 клас, розділ «Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України»).

2.4. Курс «Зарубіжна література», 8 клас (тема «Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах»).

2.5. Курси духовно-морального спрямування, зокрема, курс «Основи християнської етики», 7 клас (розділ «Історичні витоки та розвиток християнства в Україні»); курс «Біблійна історія та християнська етика», 5 клас (тема «Святий рівноапостольний князь Володимир»).

3. Організувати та провести тематичні виставки історичної літератури, художніх творів, присвячених історії Русі-України Х-ХІ століття.

Передбачені тематичні уроки та позаурочні заходи з історії України, української літератури, зарубіжної літератури, етики та курсів духовно-морального спрямування мають на меті навчити учнів:

- визначати причини, сутність та наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави;

- наводити приклади змін у житті українського народу, пов’язані з запровадженням християнства;

- усвідомити свою відповідальність за власне життя й долю українського народу на прикладах з історико-культурного минулого України, зокрема, на прикладі життя князя Володимира Великого;

- сприяти відродженню та збереженню історико-культурної спадщини українського народу, пов’язаної з християнською традицією,

Під час проведення вищезазначених тематичних уроків та позаурочних заходів з історії України, української літератури, зарубіжної літератури, етики, курсів духовно-морального спрямування рекомендуємо дотримуватися наступних принципів:

-​ науковості (тематичні заходи мають базуватися на досягненнях історії, літературознавства, культурології, релігієзнавства, педагогіки, психології);

-​ зв’язку навчання з життям (навчальна діяльність має орієнтувати учнів на те, що вони покликані жити й діяти за моральними принципами милосердя та щирості; прагнути пізнати істину, як колись прозрів від духовної та фізичної сліпоти князь Володимир Великий);

-​ народності (метою тематичних заходів є формування любові до рідної землі; прищеплення шанобливого ставлення до історичної спадщини українського народу, релігії, культурних традицій; забезпечення духовної єдності поколінь).

Звертаємо увагу методичних служб та учителів історії на історичні факти, які можна використати, готуючись до тематичних уроків та позаурочних виховних заходів:

В історичній науці вважається, що у 988 р. відбулося прийняття християнства як державної релігії Київської Русі – України. Ця подія відбулася за правління великого князя київського Володимира Святославовича (980-1015). Підставою для цього є літописні оповідання про хрещення мешканців Києва після повернення князя Володимира Святославовича з походу 987 р. до Криму, що входив тоді до володінь Візантійської імперії.

Найбільш детально про обставини хрещення Русі – України розповідається в літопису «Повість временних літ» («Повість минулих літ»). Також збереглися кілька варіантів житій Володимира Святославовича. Візантійські автори не згадують про хрещення Київської Русі - України, але розповідають про захоплення Володимиром Святославовичем Херсонеса Таврійського, або Корсуня (Лев Діакон, Х ст.), про одруження великого князя київського з візантійською принцесою Анною (Михаїл Пселл, ХІ ст.; Іоанн Скіліца і Георгій Кедрин, ХІІ ст.). Про одруження князя Володимира Святославовича на царівні Анні, його хрещення згадується у творах східних істориків: араба Ях’я Антіохійського та вірменина Асохіка Таронаці.

Сучасні українські історики розглядають хрещення Русі – України 988 р. як завершальний етап тривалого процесу поширення християнства у Східній Європі, що зайняв понад 100 років.

Деякі дослідники пов’язують згадку візантійських авторів про «народ Рос», який охрестився після невдалого набігу на Константинополь 860 р., із київським князем Аскольдом. Однак візантійські автори не називають імені ватажка «народу Рос», а в літопису «Повість временних літ» не згадується про хрещення Аскольда. Тому інша частина істориків спростовують «Аскольдове хрещення» Русі та доводять, що у 860 р. християнами стали інші, «некиївські», руси.

Однак у розповіді «Повісті временних літ» про угоди великого князя київського Ігоря з Візантією в 944 р. говориться, що багато хто з дружинників князя був християнином.

Точно відомо, що княгиня Ольга, дружина Ігоря Старого, була християнкою. За «Повістю временних літ» вона хрестилася під час візиту до Константинополя (957 р.). Згідно із «Записками» візантійського імператора Костянтина Багрянородного, нібито хресного батька Ольги, київська княгиня приїхала до Константинополя вже християнкою. До складу її пошту входив християнський священник.

Завдяки літопису «Повість временних літ» відомо, що внук Ольги, син великого князя київського Святослава Володимир після перемоги в усобиці над Ярополком почав приділяти велику увагу релігійному питанню. Очевидно, він намагався за допомогою релігії ідеологічно зміцнити свою владу. На початку свого правління, у 980 р., князь Володимир Святославич запровадив державний язичницький культ, що включав створення пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном, людські жертви (згадка про вбивство киянами варяга-християнина, який не дозволяв принести в жертву за жеребом язичницьким ідолам свого сина).

Літописне оповідання про «вибір віри» князем Володимиром Святославовичем є відлунням того, що населення Київської Русі – Україні активно цікавилося вірами сусідніх країн, зокрема, монотеїстичними релігіями – ісламом, юдаїзмом, західним християнством, східним християнством. У літопису князь Володимир відкидає іслам, тому що ця релігія забороняє вживання алкогольних напоїв, юдаїзм – тому що боїться, що Київська держава буде зруйнована, народ – «розсіяний», як у І ст. юдеї; західне християнство (католицизм) – оскільки хоче бути справжнім володарем своїх земель, як його пращури (натяк на підкорення світськи володарів папі римському). І тільки грецький монах розповіддю про Страшний суд спонукає князя Володимира Святославовича замислитися над прийняттям християнства.

Однак, за думкою істориків, справжніми причинами запровадження нової державної релігії – християнства візантійського зразка – стали:

1) Функціонування торгового шляху «із варяг в греки», що зумовило південний вектор цивілізаційної орієнтації Київської держави.

2) Християнські традиції еліти Київської держави часів Аскольда, Ольги, пов’язані з Візантією.

3) Домінування світської влади над церковною у Візантійській імперії, що відповідало державотворчим планам великого князя київського.

Безпосередньо до хрещення князя Володимира Святославича підштовхнув зовнішньо-політичний чинник. У 987 р. до нього звернувся за військовою допомогою візантійський імператор Василій II, проти якого в Малій Азії підняв заколот полководець Варда Фока. Фока проголосив себе імператором, і його владу визнала вся східна частина Візантійської імперії. Князь Володимир Святославич погодився надати військову допомогу за умови, що імператор віддасть йому в дружини свою сестру Анну.

З візантійських джерел відомо, що дружини русичів брали участь у двох битвах із військом Варди Фоки: під Хрисополем на азійському березі протоки Босфор та під Абідосом на азійському березі протоки Дарданелли. У другій битві збройні сили Варди Фоки зазнали остаточної поразки, а сам узурпатор був убитий.

У цей же час великий князь київський Володимир Святославич захопив візантійське місто Херсонес (Корсунь) у Криму. Серед істориків немає єдиної думки про мотиви Володимира щодо нападу на Херсонес. Можливо, це пов’язано з невиконанням імператором Василієм ІІ зобов’язання віддати князю Володимиру в дружини свою сестру Анну. З точки зору середньовічної дипломатії шлюб із «порфірородною», народженою в імператорській родині, візантійською принцесою мав стати величезним успіхом Володимира Святославича.

Літопис «Повість временних літ» розповідає, що після захоплення Херсонесу князь Володимир примусив імператора Василія ІІ віддати за нього Анну. Також у літопису говориться, що хрещення Володимира Святославовича в Херсонесі. Як неправильні, літописець оцінює альтернативні думки про хрещення Володимира в Києві або Василеві..

Згідно з літописом після того, як Володимир повернувся з корсунського походу, у Києві було повалено язичницьких ідолів, а священики, які прибули з Константинополя й Херсона, провели масове хрещення киян у водах р. Почайни. Згода охреститися стала для мешканців Києва випробуванням на персональну лояльність своєму князеві: «аще не обрящеться кто заоутра на рѣцѣ ... противникъ мнѣ да будеть».

Разом із християнською релігією з Візантії Русь запозичила й церковну організацію. Імовірно, за правління князя Володимира Святославовича було створено Київську митрополію, підпорядковану Константинопольському патріархату.

Упровадження християнства в якості державної релігії Київської Русі – України позитивно вплинуло на розвиток культури. Біля 989-996 рр. у Києві було побудовано храм, присвячений Богородиці. Цей храм відомий як Десятинна церква, тому що на його утримання князь Володимир віддав десяту частину своїх багатств. Саме при християнських церквах, збудованих після хрещення Русі – України, було влаштовано школи для навчання грамоти.

Упровадження християнства в якості державної релігії зробило Київську державу частиною європейської християнської спільноти. Однак питання про наслідки прийняття християнства від Константинополя неоднозначно оцінюються сучасними дослідниками. За думкою історика О. Бойка, цивілізуючий вплив Візантії на Русь був затухаючим, оскільки з Х по ХV ст. під тиском турків Візантійська імперія не виходила із стану перманентної кризи. Замість енергії та новаторства в духовному житті імперії продукувався традиціоналізм і консерватизм, що зумовлювало тенденцію відставання від Заходу, наприклад, у розвитку шкільної та університетської освіти.

Однак інші історики (П. Гай-Нижник) підкреслюють, що:

1) Невдача навернути князя Володимира Святославовича до християнства за західним зразком була пов’язана зі ставленням папи римського до церковнослов’янської мови. Відомо, що папа Стефан V повністю заборонив богослужіння слов’янською мовою, назвав це єретичним витвором. У Великій Моравії, де колись проповідували засновники слов’янської писемності святі Кирило та Мефодій, ця писемність стала об’єктом переслідувань. Аналогічна ситуація була й у Хорватії. Орієнтація на церковне богослужіння рідною мовою в Київській державі було проявом побоювань втратити державну незалежність.

2) Політико-ідеологічна доктрина князя Володимира Святославовича та його спадкоємців передбачала уникнення канонічної залежності як від Риму, так і від Константинополя (акція масового хрещення киян у Дніпрі, схожа на те, як апостол Павло охрестив в Єрусалимі 3 тисячі юдеїв; обрання при сині князя Володимира Ярославі Мудрому митрополитом київським русича Іларіона та ін.).

До того ж хрещення Київської Русі – України відбулося у 988 р., коли ще існувала єдність між Римською та Константинопільською Церквами. До Великої Схизми («розколу») 1054 р. залишалося майже 70 років. Прийняття християнства за візантійським зразком не привело до припинення дипломатичних контактів із західноєвропейськими державами, укладенню династичних шлюбів (одруження синів Володимира Святополка з донькою польського короля Болеслава Хороброго, Ярослава – з донькою шведського короля Олафа).

Тому пропонуємо акцентувати увагу здобувачів освіти на позитивних наслідках запровадження християнства в якості державної релігії Київської Русі - України:

- у політичному житті:

1) Християнство перетворилося на ідеологічне підґрунтя для зміцнення централізованої держави.

2) Істотно зріс міжнародний авторитет Київської держави.

- у культурному житті:

3) Запровадження православ’я сприяло розвитку культури українського народу: писемності, літератури, архітектури та мистецтва.

4) Християнство вплинуло на зміни світобачення та світосприйняття населення Київської держави, звичаїв та моралі суспільства, призвело до пом’якшення стосунків між людьми, поліпшення ставлення до бідних.

Порівняння дій князя Володимира Святославовича до та після прийняття християнства доводить позитивний вплив хрещення Русі – України на моральний стан тогочасного суспільства. Літопис «Повість временних літ» розповідає, як під час боротьби за київський престол князь Володимир підступно виманив з Києва до невеличкого міста Ропша свого зведеного брата Ярополка. Ярополк був запрошений на переговори, де його вбили варяги – дружинники Володимира. Після прийняття християнства, повністю зміняючи свою вдачу, князь Володимир Святославович почав доглядати за бідними, хворими та голодними, надаючи їм потрібну допомогу при дворі. Київська Русь була єдиною на той час країною, в якій скасовано смертну кару.

 

Під час проведення тематичних уроків та позаурочних заходів рекомендуємо використовувати як традиційні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрування та ілюстрування), так й інноваційні методи та прийоми навчання.

Зокрема, у школі І ступеня тематичні уроки та позаурочні заходи можуть проводитися із застосуванням гри «Історична екскурсія» (маршрутами Києва часів князя Володимира Святославовича).

У школі ІІ ступеня слід приділити більше уваги організації самостійної роботи учнів з використанням різноманітних джерел інформації (письмових, візуальних, які вміщено в підручнику; довідкових матеріалів, Інтернет-ресурсів та ін.). Учні мають отримати навички аналітичного аналізу подій, причинно-наслідкових зв’язків. Формулювання власної позиції учня щодо запровадження християнства та його впливу на зміну звичаїв і моральних норм суспільства потребує застосування навчальної дискусії.

 

ВІДЕОМАТЕРІАЛИ

 

  1. Серія «Невідома Україна. Нариси нашої історії», фільм 16 «Чому погас вогонь Перуна…» (режисер: Л. Удовенко; автори сценарію: Л. Федорова, Л. Удовенко; оператор: О. Максимовський, «Київнаукфільм», 1993 р.): https://www.youtube.com/watch?v=Wm_JUGTadQM
  2. Серія «Історична правда з Вахтангом Кіпіані», фільм «Хрещення Русі. Володимир Великий» (телеканал Zik, 2017 р.): https://www.youtube.com/watch?v=nojiygs9CUM

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Аркас М. М. Історія України-Русі / М. М. Аркас. – К.: Вища школа, 1990. – 456 с.
  2. Бойко О. Д. Історія України : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / О. Д. Бойко. - К. : Академія, 2002. - 656 с.
  3. Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі / М. Ю. Брайчевський – К. : Наук. думка, 1988. – 260 c. – Режим доступу : http://www.bibliotekar.ru/rusHristianstvo/index.htm .
  4. Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.) : короткі біогр. нариси, іст. та худож. портрети. – К. : Вища шк., 2002. – С. 25–29.
  5. Гай-Нижник П. П., Батрак О. П. Хрещення Русі великим князем Київським Володимиром: обрання віри і цивілізаційно-політичного поступу // Гілея. – 2015. – Вип.102 (№11). – С.7–22.Режим доступу: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2015doc.baptism.php
  6. Галушка А.А. Хрещення Русі 987–989 // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2013. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Khreschennia_Rusi

7. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / М. С. Грушевський – Репр. вид. – К. : Наук. думка, 1991. – Т. 1 : (До початку XI віку). – 648 c. – (Пам'ятки історичної думки України). – Режим доступу : http://litopys.org.ua/hrushrus/iur1.htm .

8. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп.ред О. В. Мишанич. – К., 1989 – 591 с. – Режим доступу : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21STR=0006367

9. Полонська-Василенко Н. Д.. Історія України : у 2 т. / Н. Д. Полонська-Василенко. – К. : Либідь, 1992. – Т. 1 : До середини ХVII століття. – 640 с. – Режим доступу : http://www.infoukes.com/ukremb/history/POLONSKA/Title.htm.

10. Ричка В. М. Київська Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації [Текст] / В. М. Ричка // Український історичний журнал. - 2001. - № 2. - С. 23-33. - Режим доступу: http://resource.history.org.ua/publ/journal_2001_2_23

11. Ричка В.М. Anni Mundi: народження християнської країни [Текст] / В. М. Ричка // Український історичний журнал. - 2013. - С. 24-39. - Режим доступу: http://resource.history.org.ua/publ/journal_2013_5_24

12. Ричка В. Хрещення Русі 988 р.: ідейний зміст літописного сюжету [Текст] / В. М. Ричка // RUTHENICA. - 2004. - 3. - С. 93-102. - Режим доступу: http://resource.history.org.ua/publ/ruthenica_2004_3_93

13. Рудницький Ю. Володимир Великий: від байстрюка до імператора / Ю.Рудницький // Дзеркало тижня. – 2008. – 15-21 берез. (№ 10). – C. 21. – Електрон. версія: режим доступу : http://ukrhist.at.ua/publ/11-1-0-185.

 

Категория: «Хрещення Русі як цивілізаційно-визначальний чинник | Просмотров: 121 | Добавил: ириска | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]