З 20 по 25 листопада 2022 року в Костянтинівському ЗЗСО  №16 були проведені уроки історичної пам’яті  «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає», для здобувачів освіти 9-11 класів.

Мета: ознайомити учнів із трагічною сторінкою в історії українського народу 1932 – 1933 років; з'ясувати причини голодомору та його наслідки для українського суспільства; виховувати інтерес до історії, формувати активну громадянську позицію; виховувати негативне ставлення до будь – яких проявів насилля; формувати повагу до історичної пам'яті свого народу.

Учні подивились презентації, документальні фільми про трагічні сторінки нашої історії Голодомор,  і висловили власну думку про причини,хто винен,які етапи він проходив, жертви та наслідки  голодомору в Україні.

Наприкінці уроку вчителька історії Ірина Володимирівна підвела підсумок такими словами : кожен із нас повинен знати масштаби цієї трагедії – голодомору 1932-1933 рр., внаслідок якої померли мільйони людей і не тільки знати і пам’ятати, а й передавати це іншим. Шанувати пам'ять померлих, робити все можливе, аби подібні трагедії не могли повторитися. Указом Президента України встановлено День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій — 23 листопада. Щорічно в цей день люди віддають шану нашим безвинно постраждалим співвітчизникам.

Тепер, після того, як минуло вже багато років, ми можемо відповісти на запитання: чого хотіли досягти організатори голодомору? кому було вигідно «підрубати» нашу хліборобську націю під корінь?

Трагедія 1932-33рр. зламала опір колективізації – саме цього прагнула більшовицька влада. У той час, як від голоду помирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Тому голод був спрямований на українське село для придушення національного опору колективізації. Якою ціною це було зроблено, ви вже знаєте. А тому наш обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих, пам'ять про тих, хто не дожив, пам'ять про тих, хто не долюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути. Український народ заслуговує і шани, і поваги. А пам’ятником жертвам голодомору хай буде наша пам'ять про минуле, небайдуже ставлення до національної трагедії.

Вчителька історії Ірина СТАРОДУБЦЕВА