Великое чудо – книга

Мета : познайомити дітей з історією створення книги, прищеплювати інтерес до читання, виховання дбайливого ставлення до книг, створення умов для творчої самореалізації дітей.

Обладнання:  книжкова виставка, мультімедійна презентація.

                                                Хід заходу

Бібліотекар: Скільки прекрасних, повних любові і вдячності  слів сказано про книгу!Книги – це кораблі думки, що мандрують по хвилях часу і дбайливо несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління. Книга це велике диво, приголомшливий винахід людства. Вона знайома кожному з нас, вона завжди під рукою, тому ми настількизвикли до цього дивного творіння, що рідко замислюємося над його цінністю.Сьогодні наша бібліотечна година  « Великое чудо - книга» присвячується Тиждню Дитячого Читання. Подумайте, для чого потрібні книги? Щоб розібратися в цьому питанні нам допоможуть декілька груп наших учнів. Слово надаємо «Історикам», яка підготувала історію появи книг.

                                      I            « Історики»

 1-учень:  Багато-багато  років тому не було ні чорнил, ни паперу, ні, тим більше, книг. Інформацию  передавали від однієї людини до іншої. Але як  же важко запам*ятати дуже різні й довгі історії. Тому  люди придумали малювати картинки на камені, на стінах печер. Малюнки несли інформацію, яку можна виразити не одним словом, а цілим реченням. Але  не все можна висловити за допомогою малюнків. Спробуйте. Наприклад, зображувати малюнками вираз «Учора   я бачив хороший сон», або « у мого товарища прекрасний характер». Боюся, що не вийде. Та й розуміли намальоване всі по-різному. Тому люди намагалися виконувати малюнки простіше. Від малюнків утворилися ієрогліфи. Слово « ієрогліф» означає « священні знаки». Кожен ієрогліф означає слово або його частину. У наш час ієрогліфами пишить народи Китаю і Японії. У деяких стародавніх державах, таких як Вавилон, ассірія, Шумер, писали на  глині. Загостреними паличками люди видавлювали на сирій глині знаки, схожі на подовжені трикутники – клини. Тому такий лист називається клинописом. Покриті значками плитки сушили й обпалювали в печі для кращого збереження. Кожна така книга складалася з десятків обо навіть сотень глиняних сторінок, укладених у дерев*яний ящик.  Уже в цей час були створені бібліотеки. Під час розкопок була знайдена казково багата бібліотека ассірійського царя Ашшурбаніпала, що жив у VII ст. до н.є. Навіть  пожежа не змогла знищити глиняні книги, вогонь їм не страшний. Він  робить їх тільки міцнішими.

2-й учень: У давній Індії матеріалом для перших книг служило пальмове листя, яке висушували, нарізували довгими вузькими смужками. Текст писали тушшю тонким пензликом. Давні індійці першими здогадалися збирати написані сторіночки в купку та прошнуровувати. Інший їхній винахід – палітурка: стопка прошнурованих сторінок з обох боків закривали обструганими дерев*яними дощечками, щоб книга краще зберегалася. Палітурки прикрашалися яскравими картинками-мініатюрами. Пальмове листя- матеріал неміцний, тому прадавні індійські  книги не вцілілі до нашого часу. В Африці по берегах річок і боліт росте очерет – папірус. Він удвічі вищий за людину, стовбур завтошки з руку. З папірусу робили найнеобхідніші речі: тканина для одягу, річкові човни, вітрила, споживали, писали на ньому. Процес виготовлення папірусу був досить складний. Серцевину очерету різалі на смуги, смуги накладали одна на одну, притискували вагою, сушили на сонці. Потім отримані листки склеювали один з одним. Виходила довга стрічка. ЇЇ зручно було зберігати, згортаючи в трубку, оскільки листи  папірусу були крихкими й ламалися.. Такі книги називали свитками. Текст на папіруових свитках писали чорним чорнилом вузькими стовпцами. При читанні папірусову стрічку перекочували з одного боку на іншу. Папірусові світки ( до 40м завдовжки) намотували на дерев*яні або кістяні стержні й ховали в шкіряні обо дерев*яні футляри. Папірус не витримував вологи, вона його руйнувала. Багато світків згоріли під час пожеж, але більшість дійшла до нас у вигляді уривків. Зараз вони зберігаються в музеях і великих бібліотеках світу.

3-й учень:  Разом із папірусом  використовували дешевший матеріал для книг – віск, яким заповнювали дощечки, вистругані в середині. Такі дощечки скріплювали шнурками. Перша й остання дощечки воском не заповнювалися. Такі книжечки служили дуже довго: запис можна було стерти, а потім наново написати.  На воскових дощечках писали сталевою обо кістяною паличкою –стилем.

Найбільша бібліотека з папірусових сувоїв знаходилася в місті Олександрія. Вона налічувала близко 70000 сувоїв. Але цар міста Пергама вирішив створити бібліотеку, яка перевершить олександрійську. Коли єгипетський цар дізнався про це, тозаборонив вивозити папірус із Єгипту. Тоді жителі цього міста навчилися робити матеріал для письма зі шкіри тварин ( телят, ягнят). цей матеріал стали називати пергамент. Спочатку з нього продовжували робити свитки, але незабаром звернули увагу на міцність цього матеріалу: його можна складати, розрізати. Листи  з пергаменту можна зшивати й робити палітурку. Книга набула сучасної форми, яка називається кодекс. На пергаменті писали пташиним пером, найчастіше гусячим, в урочистих випадках – лебединим. Писали особливим чорнилом, яке вбиралося у шкіру так глибоко, що його не можна було змити. Поки ним писали, вони були дуже блідими, а часом чорніли. Книги за давніх часів коштували дорого, оскільки створювалися повільно, ціною кропіткої праці переписувача. Він від руки переписував книгу впродовж декількох місяців, а іноді й років. Писали й переписували книги в основному при монастирях. У Давній русі переписувачів називали літописцями. Вони писали на бересті – корі берези, яку обробляли спеціальним чином. Декілька сотень берестяних грамот було знайдено при розкопках у Новгороді. У II ст.до н.е. в Китаї винайшли дешевший матеріал для письма – папір. Технологію виготовлення китайські майстри довгий час тримали в секреті. Лише в XIII ст. навчилися виготовлювати папір у країнах Європи. У давнину всі книги були рукописними, тому що їх писали від руки. Рукописні книги були справжніми витворами мистецтва. Багато прикрашалися і палітурки.

4-й учень: У XVст.( 1447р.)Йоганн Гутенберг придумав металеві букви, з яких набирав текст, покривав букви фарбою і за допомогою пресу отримував відбиток на папері. Своє велике відкриття, винахід друкарського верстата,Гутенберг обмірковував і здійснював упровдовж 10 років. Відома його книга Біблія, 150 екземплярів якої він відрукував на папері і 35 – на пергаменті. Збереглося лише 47 екземплярів цієї першої друкарської книги. Сьогодні це найдорожча книга у світі. Гутенберга  людство шанує як основоположника європейського книгодрукування. Зараз усі книги друкують у друкарні. В Москві та Львові встановлені пам*ятники Івану Федорову. Він був освіченою людиною, книжкову справу знав добре. Працював на друкарському дворі, побудованому за наказом Івана Грозного недалеко від Кремля. Іван Федоров став першим друкарем книги на Русі, його називають першодрукарем. Першу книгу надрукував у 1564 році – «Апостол ». було випущено майже 2000 книг. До наших днів збереглося близько 50 книг. Надрукував першу азбуку для дітей. В Україні Іван Федоров також став першодрукарем – 1574 році у Львові був надрукований « Апостол » та перший підручник « Буквар». Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання й короткої читанки – це був перший підручник у східних слов*ян. До нас дійшов лише один примірник, який було знайдено в Римі в 1927 році, він зберігається в бібліотеці Гарвардського університету в США.

Бібліотекар: Упровдовж усього життя ми звертаємося до книжки. З дитячих років книги допомогають пізнавати світ, який оточує нас. Вчасно прочитаний твір часто підказує людині вибір життєвого шляху, професії. І чим би ви не захоплювалися: історією, природознавством, технікою, - на допомогу завжди прийдуть книги.

Всі вони різніих років видання, різного формату. Проходять роки, а книга залишається надовго. Дом для книг, це бібліотека. У Давньому Єгипті бібліотеки мали дуже гарні назви « Аптека для душі»,« Притулок мудрості», обо « Будинок життя ». однак користуватися ними могли тільки багаті знатні люди, жреці, фараони. Тепер вони доступні кожному, лише треба прийти до бібліотеки і стати її читачем. Сьогодні  ми

ще раз доторкнемося до великого чуда –книги. Погляньте на нашу книжкову виставку, яка складається з ваших найулюбленіших творів. Команда « Читайлики » підготувала розповідь про деякі книги з цієї виставки. Надаємо їм слово.

                                    II         « Читайлики»

                                ( розповідь про прочитані книги )

                                 III         « Чомучки»

                     IV             Питання  для  вікторини

1.     Назвіть форми рукописної книги. ( свиток і кодекс)

2.     Де друкують книги?( у друкарні)

3.     Назвіть ім*я російського, українського першодрукаря. ( Іван Федоров)

4.     з якого очерету виготовляли матеріал для письма? ( папірус)

5.     Їх називають « священними знаками» (ієрогліфи)

6.     Що таке пергамент? ( матеріал для письма зі шкіри тварин)

7.     У якій країні винайшли папір? ( У Китаї)

8.      У якій  країні  писали на пальмовому листі? ( в Індії)

9.     Кору якого дерева використовували на Русі в якості матеріалу для письма? ( кору берези- бересту)

Бібліотекар:  :  На глиняних дощечках і пальмовому листі, на папірусових свитках і пергаментних кодексах, на друкарських сторінках учені і письменники прагнули завіксувати свої знання, досвід, думки і зберегти їх для нащадків. У всі часи, в усіх країнах світу люди цінували книги і берегли їх як найдорогоцінніші скарби. І кожен з нас може вивчати це багатство з користю для себе, для свого народу.    Дякуємо за співдружність, бажаємо зустрічи з новими книгами

  Дякуємо за співдружність, бажаємо зустрічи з новими книгами